yelena_z_11 | (no subject)

Коли оселишся на вулкані,
Поставши з попелу,
Зі старої віри набувши сили

Коли оселишся на вулкані,
Де зір охоплює
Річку, море, оливи, скелі та схили

Коли оселишся на вулкані
Свого минулого,
А земля здригається, мов годинник

І така навколо спека, що ну б його
Вирізняти винних серед невинних

Бо, здається, й Богові трохи похеру,
Хто постане з попелу
Цього разу

Бо нема, не було, й не буде спокою
Нагадай мені, хто там йде
До раю